Gorgan Trophy '08 – Результати

Добирались учасники змагань з усіх куточків України: Київа, Харкова, Донецьку, Дніпропетровську, Криму, Одеси, Хмельницького, Чернівців, Львова та Закарпаття. Цікаве було і різноманіття техніки цього року. Половину всіх позашляховиків складали російські, чи, як то кажуть, народні автомобілі марок УАЗ, ГАЗ та ВАЗ. Серед іноземних виробників більшість належала автомобілям японського виробництва, таким як Toyota, Nissan та Mitstubishi, які минулого разу добре зарекомендували свою здатність долати круті схили та глибокі броди. Переважну більшість квадроциклів складали Kawasaki Brute Force та Yamaha Grizzly. Саме на цих двох моделях минулого року дебютували Сергій Осадчий та Олексій Резніков, що довели їхню надійність та придатність до використаня в умовах гірського бездоріжжя. Саме надійність техніки чи не основний критерій для участі та перемоги у гірському трофі. Окрім професіоналізму екіпажу, надійність вузлів та агрегатів в умовах практично протилежних класичному болотному трофі, витривалість техніки у 36-годинних змаганнях, де немає можливості не витрачаючи часу проводити огляд та поточний ремонт між етапами, є одним із визначних факторів перемоги. Адже перемагає, як правило, той, хто доходить до фінішу.

Базовий табір розмістився у вельми мальовничому місці, закритий зі сходу хребтом г.Горган на висоті понад 900 м над рівнем моря — чи не одна з найбільших галявин в цій доволі гористій місцевості. Тут знаходиться лісівництво, вцілілий гуртожиток лісівників та пару закинутих, але ще не зруйнованих гуртожитків та будинків. Залишки вузькоколійної залізної дороги та пішохідний місток, що висить над річкою на сталевих канатах, додають колориту покинутості цій місцевості. Загальну картину яскраво доповнює шрам свіжепрокладеної дороги, що йде на висоті 100 м над річкою, прорізаючи кам'янистий схил. Саме вона стала причиною появи нереальних бачень, коли у темряві, проїжджаючі над табором, машини відсвічували на такий висоті фарами. Це було схоже на все, що завгодно, на посадку літака, на рух НЛО, але тільки не на рух автомобілів.

Перший день: збір учасників у базовому таборі та технічна комісія.Зустріч зі старими друзями та нові знайомства, відпочинок після перегону техніки, розбиття наметів та заселення усього вцілілого, що має дах та стіни. Все це емоції першого дня, що проходив у базовому таборі. Для декого з учасників змагання, почалися у перший же день, прямо посеред табору, що вже стає доброю традицією для «Gorgan Trophy». Дехто, щоб добратися до свого намету від дороги, вже користувався лебідкою та хайджеками, будував мости через водовідводні рівчаки та природні та штучні перепони, які можна знайти посеред табору.

Хтось ремонтував, дозбирував чи то розбирав свій позашляховик після перегону у горах. Ґрунтові дорогі посеред табору перетворились на рідку кашу, по котрій з поважним чавканням пробирались машини, квадроцикли та люди. Останні — згадуючи організаторів за якість покриття незлим тихим словом. Горіли багаття, нарізалось сало, хрумтіли огірочки, наливалось у чарки. Йшов процес акліматизації та підготовка до старту.

Ранковий старт не особливо порадував своєю ранковістью та похмурим небом. Проте більшість учасників вже гарчали моторами своїх апаратів, в черговий раз переглядаючи розташування точок і намагаючись вкотре прорахувати оптимальний маршрут. Першими на зустріч висотам та глибинам зірвались з місця квадроциклісти. Далі, по наростаючій, по класам стартували позашляховики. Останніми з табору вирушили самі підготовлені авто з класу ТР-3. Першою ж складністю для учасників став пост ДАІ, який з невідомо яких причин утворився на шляху машин, перекривши рух шлагбаумом. І це в 20-ти кілометрах від останнього шматка асфальту! На щастя порозуміння між учасниками та представниками закону було досягнено, і рух продовжився.

Особливість цьогорічних трас полягала на сам перед в тому, що вони були розділені. Була траса для серійних, тобто практично серійних позашляховиків, і траса для підготовлених та спеціальних позашляховиків та квадроциклів. Траси знаходились у протилежних кінцях місцевості, посеред якої проходили змагання, і жодним чином не перетились. Основна мета такого розділення — уникнути непорозумінь між учасниками, котрі не тільки рухаються з різною швидкість і тактикою, але й суттєво відрізняються розмірами коліс та обвісом. Траса серійних позашляховиків здебільшого проходила по сучасним лісовозним дорогам минулорічного маршруту. Невеликі броди, каміння, колії від лісовозів та русла річок — основні перешкоди на шляху серійного позашляховика. Проте було декілька несподіванок, як то рух тупиковими дорогами чи дорогами-річками, переправа через такій собі місток та інші дрібні сюрпризи гірських доріг. Адже рухатись зовсім не по дорозі в горах практично неможливо. Правда, деколи дорогою є та сама річка чи залишки вузькоколійки. Загальна протяжність маршруту склала близько 150 км.

Траса груп ТР-2, ТР-3 та квадроциклів по складності відзначалася не тільки своєю протяжністю, а ще й перепадами висот. Адже для того, щоб відвідати всі КП, необхідно було перейти перевал та повернутися назад, а це висота 1200 м. Окрім того, на маршруті було доволі багато крутих підйомів з кам'янисто-глиняним покриттям та колією від лісовоза чи трельовщика, русла річок, що місцями утворюють складні броди та заболочені ділянки подекуди, без можливості використовувати лебідку. Повернутися з перевалу назад вдалося лише трьом позашляховикам. Решта учасників, що пройшли перевал, поверталися у табір по асфальту, долаючи гак близько 300 км. В цілях безпеки участь, старт та фініш у квадроциклістів були тільки попарна.

Перше місце у класі квадрациклів взяли кияни Педченко В'ячеслав та Довбиш В'ячеслав на Yamaha Grizzly 700, зібравши всі КП і набравши 260 балів за 17 год 26 хв. Друге місце також у киян Ільчук Ігора та Петренко Володимира на POLARIS SPORTSMAN 800 Twin та Kawasaki Brute Force 750, 260 балів, час 33:10. Третє місце взяли хмельничани Гаврилюк Микола та Солодкий Сергій на Yamaha Grizzly 700, 260 балів, час 34:03. Також всі КП зібрав ще один хмельницький екіпаж Новицкий Виталий та Панчишин Максим на Yamaha Grizzly 700 та 660, час 34:08. Одного КП забракло закарпатський команді Лучкову Олександру та Гісем Дмитру на Outlander 800 H.O. EFI (XT) та Bombardier QUEST 650 XT до другого місця, в них 245 балів, час 18:20. Хлопці посіли п'яте місце.

На жаль, квадроциклісти посіли перше місце по технічним сходженням. Через перекидання квадроциклу у перший та другій день практично зійшла команда Берьозкін Сергій та Лінкін Андрій. Квадроцикл Андрія практично змінив свій зовнішній вигляд, та й сам господар натерпівся лиха, через що і отримав втішний приз від організаторів. Також невдача спіткала екіпаж Резнікова Олексія та Шаповалова В'ячеслава. Через перекидання квадроцикла Олексія, котрий вже вдруге приймає участь у цих змаганнях, довелося зійти з траси, попри всі намагання і хороший темп, який тримали учасники.

Найкращий результат в групі серійних позашляховиків зайняв харківський екіпаж Счісленок Олександр та Кіншаков Роман на Toyota FJ Cruiser, зібравший максимальну кількіть балів 190 за 10 год 56 хв. Друге місце у одеського екіпажу Рудь Руслана та Кулак Юлії на Nissan Terrano, час 15:14. Третіми прийшов екіпаж з Феодосії Бельский Владимир та Смородский Олег на ВАЗ 2121, час 16:28. Також максимальну кількість балів зібрали екіпажі Бессараб Алексей та Щеглинский Николай на ВАЗ 2121 з міста Донецька — четверте місце та екіпаж Кошаровский Владислав та Шевченко Ігор на Suzuki Jimny з міста Київ — п’яте місце. Гарно зарекомендував себе екіпаж Бондарев Валерій та Бондарева Яніна, батько та донька, на Toyota 4Runner з міста Дніпропетровськ. На жаль, через технічні проблеми з ходовою, зійшов екіпаж Вартанян Сергей та Коробов Василий на JEEP Wrangler з міста Гомель, Білорусь.

Доволі цікаві результати в групі підготовлених позашляховиків ТР-2.Фаворитами цієї групи стали чернівецькі екіпажі Мартенюк Володимир та Казачков Олексій на УАЗ 31514, 140 балів, час 35:15 — перше місце. Бурковский Феликс та Мартинюк Олександр на УАЗ 469, 140 балів, час 35:16 — друге місце. З відривом у 2 бали, трете місце посів кримський екіпаж Ксьондз В'ячеслав та Бобилев Сергій на УАЗ 469, 138 балів, час 35:54. Минулого року ці хлопці на ВАЗ 2121 посіли п’яте місце, технічна несправність не дозволила тоді їм просунутись далі.

Найбільш напружена боротьба серед учасників розгорнулась в групі ТР-3.Одесити Свіріпа Леонід та Поступайло Іван на ГАЗ 69 взяли 260 балів за 31 год 59 хв., у них перше місце. Друге місце посіли також одесити Конохов Алексей та Aверин Александр на ГАЗ 69, 260 балів, час 32:16. І на третьому місці — кримсько-одеський екпаж Самборский Дмитрий та Горбаченко Роман на Daihatsu Rocky у них 230 балів, час 34:49. Така ситуація у групі пояснюється специфікою одеського клубу екстремального автотуризму «Напрямок», членами якого є більшість переможців. Цей клуб спеціалізується на автомобільних експедиціях, власне на тому, що і нагадають собою змагання «Gorgan Trophy». На них відсутні етапи, кожен екіпаж вирішує чи повертатися у табір на ночівлю і втрачати час, чи ночувати в горах під відкритим небом у наметі, колибі пастухів, якщо така знайдеться, чи у власному авто. Саме це додає змаганням духу пригод та мандрівки.

Спеціальний приз «За волю до перемоги» отримав одеський екіпаж Імерідзе Борис та Драганов Олексій на УАЗ 3151. Приз «Рука допомоги» дістався екіпажу з Великого Березина, Закарпаття Оленю Ярославу та Оленю Михайлу на УАЗ 31512.

Наступного року «Gorgan Trophy '09» відбудеться 1-4 жовтня, проте можливе розширення програми змагань чи зміна формату. Незмінними залишається пора року — початок жовтня та місце проведення — Карпати, Горгани — самий складний, самий мокрий і самий холодний регіон Українських Карпат.